Арешт майнових прав інтелектуальної власності
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності.
Права інтелектуальної власності у вітчизняній науці поділяють на кілька видів, виходячи з особливостей їх об'єктів, суб'єктів, змісту, підстав виникнення, зміни, припинення і порядку захисту.
До системи прав інтелектуальної власності входять:
1) права на об'єкти авторського права:
• літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, науково-
го, технічного або іншого характеру;
• виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
• комп'ютерні програми;
• бази даних;
• музичні твори з текстом і без тексту;
• драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
• аудіовізуальні твори;
• твори образотворчого мистецтва;
• твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
• фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
• твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;
• ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
• сценічні обробки літературних творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
• похідні твори;
• збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
• тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
• інші твори;
2) права на об'єкти суміжних прав(виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення);
3) права на об'єкти патентного права(винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
4) права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг(комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення);
5) права на нові (нетрадиційні) об'єкти права інтелектуальної власності (наукові відкриття, компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин, комерційна таємниця).
Права на об'єкти патентного права, права на засоби індивідуалізації та права на нові об'єкти інтелектуальної власності в теорії цивільного права об'єднують терміном «промислова власність».
Види прав інтелектуальної власності:
а) особисті немайнові права інтелектуальної власності;
• право авторства (право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності) та
• право на недоторканність твору (право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності) та інші.
б) майнові права інтелектуальної власності.
- право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
- виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, наприклад:
- право слідування в авторському праві;
- право попереднього користувача в праві промислової власності;
- право на поширення сорту рослин, породи тварин — в праві на нові (нетрадиційні) об'єкти права інтелектуальної власності).
Майнові права інтелектуальної власності є майном у розумінні ст. 190 ЦК України, відповідно до якої майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Відповідно до ч. 3 ст. 424 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути об'єктом цивільного обігу, використовуватись у зобов'язальних та інших цивільних відносинах. Цим пояснюється юридична допустимість звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності у виконавчому провадженні, адже звернення стягнення на майно — це, по суті, його відчуження, що відбувається в особливому, встановленому законодавством порядку.
Таким чином, на майнові права інтелектуальної власності може звертатися стягнення у виконавчому провадженні, оскільки:
а) можуть бути оцінені у грошовому (вартісному) виразі;
б) є відчужуваними, перебувають у цивільному обороті та можуть бути предметом зобов'язальних та інших цивільних відносин.
Звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності є заходом примусового виконання рішень (п. 1 ч. 1 ст. 10 ЗУ ВП), тобто законодавчо передбаченим випадком, коли особа може бути позбавлена права інтелектуальної власності чи обмежена у його здійсненні без посягання на принцип непорушності прав інтелектуальної власності, встановлений ч. 3 ст. 418 ЦК України.
Звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності боржника полягає в їх арешті та примусовій реалізації.
Звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності боржника відбувається в загальному порядку, як на рухоме майно. Виконавцю важливо дотримуватися вимог ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» щодо черговості реалізації майна боржника — юридичної особи, а саме:
- в першу чергу реалізується майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);
- у другу чергу — об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Інформація про те, чи призначені майнові права інтелектуальної власності для використання у виробництві і чи використовуються вони боржником у виробничих цілях, може бути отримана з різних джерел, у тому числі із даних бухгалтерського обліку боржника.
Також у системі майнові права інтелектуальної власності необхідно вирізняти особливі права, які хоч і мають майнову економіко-правову природу, проте стягнення на них у виконавчому провадженні звернути неможливо або таке стягнення є ускладненим, оскільки законом обмежено зміст, коло суб'єктів, підстави виникнення і припинення, умови реалізації таких прав чи розпорядження ними, внаслідок чого перехід таких прав від однієї особи до іншої не відбувається або відбувається в особливому порядку.
Тому залежно від умов та порядку звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності у виконавчому провадженні їх можна класифікувати на такі види:
1. оборотоздатні майнові права інтелектуальної власності, звернення стягнення на які здійснюється у загальному порядку без будь-яких обмежень;
2. обмежено оборотоздатні майнові права інтелектуальної власності, звернення стягнення на які потребує спеціального дозволу компетентного органу;
3. майнові права інтелектуальної власності, звернення стягнення на які можливе лише у складі підприємства (цілісного майнового комплексу) боржника;
4. необоротоздатні майнові права інтелектуальної власності, звернення стягнення на які не здійснюється.
Арешт на майнові права інтелектуальної власності боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, яка виноситься не пізніше наступного робочого дня після виявлення майнових прав інтелектуальної власності.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути детально вказані всі відомості про виявлені майнові права інтелектуальної власності боржника, встановлені виконавцем.
Якщо інформацію про майнові права інтелектуальної власності боржника отримано з державних реєстрів патентів, свідоцтв, інших реєстрів, то в постанові про опис і арешт слід зазначити всі дані, отримані з таких реєстрів.
Вартість майна у виконавчому провадженні визначається відповідно до положень ст. 57 ЗУ ВП і становить початкову ціну продажу цього майна в разі проведення електронних торгів (ч. 3 ст. 61 ЗУ ВП).
У разі якщо визначити вартість майнових прав інтелектуальної власності складно, виконавець відповідно до ч. 4 ст. 57 ЗУ ВП має право залучити суб'єкта оціночної діяльності — суб'єкта господарювання для проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності боржника.
Реалізація арештованих майнових прав інтелектуальної власності здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мін'юсту від 29.09.2016 № 2831/5.
Носік Ю. В. Звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності у виконавчому провадженні. — К., 2017. — 40 с.
